Існує необхідність впровадження більш просунутих моделей співпраці для асоційованих з ЄС партнерів. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час свого виступу на відкритті П’ятої щорічної конференції Східного Партнерства у Таллінні (Естонія) 2 березня.
Віце-прем’єр-міністр розповіла про прогрес реформ в Україні та наголосила, що підтримка ЄС та країн-членів у їхньому впровадженні є неоціненною. У цьому контексті вона підкреслила важливість нещодавно ухваленої Урядово-парламентської дорожньої карти з ухвалення законопроектів у сфері євроінтеграції. Цей документ має дати політичну підтримку Верховній Раді, необхідну для прискорення реформ.
Також Україна прагне бути активно залученою до реалізації Зовнішнього інвестиційного плану ЄС. Наша країна потребує всеохопної підтримки Євросоюзу у впровадженні реформ та подоланні економічних наслідків агресії з боку Росії.
Окремо Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на необхідності впровадження більш просунутих моделей співпраці для асоційованих партнерів після того, як вони досягнуть прогресу в імплементації Глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС. «Ініціатива «Східне Партнерство +» має отримати практичне підґрунтя. Країни-учасники існуючої програми воліють отримати доступ до «чотирьох свобод ЄС», а саме свободи руху товарів, послуг, людей та капіталу», – підкреслила вона.
Наприклад, після запровадження безвізового режиму з ЄС, Україна має намір вивчення можливостей щодо приєднання до Шенгенської зони у довгостроковій перспективі.
Президент Естонії Керсті Кальюлайд, свою чергою, запевнила, що її країна підтримує програму Східного Партнерства, та не виключила, що в майбутньому її члени можуть вступити до ЄС: «Стати членом ЄС важко, але демократичні країни, країни з повністю вільною економікою, мають такі можливості. Не відомо коли, але це може трапитися».
Також Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Уряд України схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, яка передбачає чіткий план заходів та конкретні цілі. Серед них, зокрема, технологічна та цифрова модернізація промисловості та створення високотехнологічних виробництв, доступність для громадян переваг та можливостей цифрового світу та розвиток цифрових індустрій та цифрового підприємництва.
«Глибша кооперація ЄС та країн Східного Партнерства у сфері цифрової економіки відкриє нові економічні можливості та перспективу швидшого зростання для всіх країн-членів. Україна хоче бути членом єдиного цифрового ринку ЄС», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Окремо Іванна Климпуш-Цинцадзе порушила тему співпраці у сфері енергетики. Україна та ЄС вже давно є стратегічними партнерами в цій галузі. Незважаючи на спроби Росії втрутитися в це, Україна завжди була надійною країною-транзитером для ЄС навіть у складні останні роки. У майбутньому, з поглибленням співпраці з Євросоюзом, Україна сподівається стати ще надійнішою в питаннях транзиту енергії, а в подальшому і країною-постачальником. «Ми повністю поділяємо ідеї Енергетичного Союзу і хочемо приєднатися до нього», – сказала Віце-прем’єр-міністр. Це сприятиме розвитку конкуренції на внутрішньому ринку, зміцненню регіонального співробітництва та покращенню енергетичної безпеки.