8 травня біля Міністерства закордонних справ Естонії на Islandi väljak відбулося відкриття міжнародної виставки дитячих робіт «Обличчя української мрії», яка реалізується за підтримки мерії міста Таллінна, Посольства України в Естонії та проходить у рамках Українського арт фестивалю - UKUfest. Організатор виставки - громадська організація «Всеукраїнське об’єднання “Патріот”». Партнерами виставки є Офіс Президента України та Міністерство закордонних справ України.

Експозиції «Обличчя української мрії» складаються з малюнків та листів українських дітей, які мріють жити в Україні без війни — поруч зі своїми рідними та друзями, адже через російську агресію багато з них були змушені покинути свої домівки та виїхати за кордон. Але водночас у цих історіях є те, що вражає найбільше — здатність попри все продовжувати мріяти.

Мріяти про прості речі: про дім, про спокій, про школу, про обійми рідних.

Мріяти про життя без сирен.

І саме ці прості дитячі мрії сьогодні є найважливішими, адже вони — про майбутнє України.

Читаючи ці листи та дивлячись на дитячі малюнки, по-особливому переосмислюєш реальність війни. Дитячі слова, щирі й без жодних прикрас, здатні перевернути наше сприйняття, адже в них - правда про війну, побачену очима дітей.

У відкритті виставки взяли участь Посол України в Естонській Республіці Володимир Боєчко, заступник мера Таллінна Моніка Хауканимм, голова правління ГО «Всеукраїнське об’єднання “Патріот”» Ганна Майборода, мер волості Віймсі Сіірі Віснапуу, представники дипломатичного корпусу, естонських міністерств та української громади.

У своєму виступі Володимир Боєчко наголосив, що відкриття виставки відбувається у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні — день, коли ми вшановуємо мільйони жертв війни, серед яких понад вісім мільйонів українців, а також усіх, хто боровся проти нацизму заради свободи та миру в Європі.

Посол підкреслив, що виставка «Обличчя української мрії» є не лише розповіддю про сучасних українських дітей, а й нагадуванням про те, що боротьба проти зла, насильства та дегуманізації не завершилася у 1945 році. Сьогодні українські діти знову змушені жити під звуки сирен, переживати окупацію, депортації та втрату рідних і домівок.

Особливо зворушливим моментом церемонії стала зустріч із Олександрою Петрусенко, лист і малюнок якої представлені на виставці. Наразі Олександра проживає та навчається у школі волості Віймсі.

Усі учасники заходу наголосили, що дитячі мрії не можна втрачати, а світ має зробити все можливе, щоб українські діти зростали у мирі та безпеці.